АЛІМЕНТИ НА БАТЬКІВ Київ
Аліменти на батьків – це обов’язок повнолітніх дітей утримувати своїх непрацездатних батьків. Дана норма закладена в Конституції України (ст. 51) і в Сімейному Кодексі України, де також визначено розмір аліментів, особливості стягнення і підстави для звільнення дітей від сплати аліментів своїм батькам.
АЛІМЕНТИ НА БАТЬКІВ В УКРАЇНІ
Аліменти на батьків в Україні призначені для підтримки і забезпечення достатнього рівня життя батьків.
Обов’язок повнолітніх дітей утримувати своїх батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги передбачена статтею 202 СК України.
Однак, сума аліментів далеко не завжди може покрити витрати, викликані тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю батьків, тому законом визначена норма, яка покладає обов’язок на дітей брати участь також і в додаткових витратах на утримання батьків (ст. 203 СК України).
В ЯКИХ ВИПАДКАХ ДІТИ ПЛАТЯТЬ АЛІМЕНТИ БАТЬКАМ
Законодавством чітко визначено, в яких випадках діти платять аліменти батькам. Отже, для того щоб батькам звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів та / або додаткових витрат зі свого дитини, необхідні наступні підстави:
діти повинні бути повнолітніми;
батьки є непрацездатними за віком або за станом здоров’я;
батьки потребують матеріальної допомоги;
відсутні обставини для звільнення дітей від обов’язку утримувати своїх батьків.
Розглянемо кожен з підстав більш докладно:
Аліменти на утримання батьків можуть бути стягнуті тільки з повнолітніх дітей, тобто тих, які досягли вісімнадцяти років. З неповнолітніх дітей, які отримали цивільну дієздатність в силу певних обставин (наприклад, неповнолітня дитина записаний матір’ю або батьком дитини, одружився, працює за трудовим договором або зареєстрований як підприємець), аліменти на утримання батьків не можуть стягуватися до досягнення ними повноліття.
Однак, статтею 206 Сімейного Кодексу закладена норма, в якій говориться, що суд може у виняткових випадках прийняти рішення про стягнення з малолітньої або неповнолітньої дитини коштів на покриття витрат, пов’язаних з лікуванням батьків і доглядом за ними, коли для цього існують такі підстави: важка хвороба або інвалідність у батьків, наявність достатнього доходу або заробітку у дитини. Поняття «достатнього доходу або заробітку» є оціночним і визначається судом в кожному конкретному випадку. Таке стягнення може бути як одноразовим, так і здійснюватися протягом певного терміну.
Непрацездатними визнаються особи, які досягли пенсійного віку, а також інваліди I, II і III груп (ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Необхідність матеріальної допомоги полягає в тому, що батьки не мають можливості забезпечити своє гідне існування в зв’язку з повною відсутністю джерел доходів або низьким розміром таких джерел. Така необхідність визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків.
Вас також може зацікавити матеріал:
індексація аліментів;
аліменти з безробітного;
РОЗМІР АЛІМЕНТІВ НА УТРИМАННЯ БАТЬКІВ
Відповідно до Сімейного Кодексу України (ст. 205) суд:
визначає розмір аліментів і додаткових витрат на батьків;
яким чином аліменти будуть оплачуватися – у твердій грошовій сумі і / або в частці (процентному відношенні) від заробітку або доходу.
Як правило суд призначає аліменти на утримання батьків в розмірі 25% від заробітку дитини, однак цей розмір може бути і нижче в залежності від ряду факторів.
Так, при визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд враховує:
матеріальне та сімейне становище батьків;
матеріальне та сімейне становище дитини;
можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред’явлено позову про стягнення аліментів;
можливість одержання утримання від другого з подружжя і своїх батьків.
Під матеріальним становищем розуміється рівень забезпеченості батьків і дитини. У кожному конкретному випадку суд бере до уваги всі види джерел засобів існування батька (пенсію, наявність різних видів пільг та субсидій, наявність майна, яке може приносити дохід, і т.п.) і всі види заробітку чи доходу дитини. Проблемним моментом законодавства є відсутність положення про наявність у повнолітніх дітей працездатності, що впливає на рівень матеріального забезпечення самої дитини і на його можливість утримувати своїх батьків. Разом з тим факт непрацездатності дитини судом береться до уваги при визначенні розміру аліментів на батьків.
Під сімейним станом розуміється наявність у дитини – платника аліментів інших осіб, яких він відповідно до законодавства також зобов’язаний утримувати (неповнолітні або повнолітні непрацездатні діти,
непрацездатний чоловік, ін.), і у батька – одержувача аліментів інших осіб, від яких він відповідно до законодавства може отримувати зміст (інші діти, чоловік, батьки).
Залежно від зазначених вище обставин судом визначається розмір аліментів. Тому в тому випадку, коли позов був пред’явлений не до всіх осіб, а тільки до одного або до кількох із них, суд за власною ініціативою має право залучити до участі в справі інших і може визначити розмір участі кожного з таких осіб у виконанні аліментних зобов’язань. При цьому судом враховується матеріальне становище кожного з залучених до участі у справі осіб, а також їх допомогу і догляд за позивачем.
На те, як будуть оплачуватися аліменти – чи то в твердій грошовій сумі, то чи в частці від заробітку або доходу, можуть впливати різні обставини: спосіб отримання дитиною доходу (постійний, мінливий або нестабільний), особливості його роботи або проживання за кордоном, отримання частини доходу в натуральній формі і т.п.
При стягненні додаткових витрат судом приймаються до уваги ті ж самі обставини, що і при стягненні аліментів. При цьому суд має право як зобов’язати дітей взяти участь в фактично понесені витрати батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю, так і у витратах, які необхідно буде здійснити в майбутньому (операції, перебування в лікарні або санаторії, і т.п.) . Всі понесені раніше витрати мають бути підтверджені в суді відповідними доказами (медичними та видатковими документами), а майбутні витрати повинні підтверджуватися медичними висновками, напрямками та розцінками від відповідних установ, які також необхідно буде надати суду.
Додаткові витрати стягуються у твердій грошовій сумі і, звичайно, підлягають сплаті щомісяця. Але з урахуванням конкретної ситуації можливий і інший варіант, коли буде визначено одноразовий платіж.
ПОРЯДОК СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ НА БАТЬКІВ
Існує два способи отримання аліментів від своїх повнолітніх дітей:
добровільний
примусовий
Добровільне отримання аліментів полягає в мирній угоді між батьками і їх повнолітніми дітьми, яке може оформляється як в усній, так і письмовій формі.
Примусове стягнення аліментів полягає в зверненні до суду. Для цього вам спочатку необхідно скласти позовну заяву про стягнення аліментів на утримання батьків / батьків, а вже потім подати його до суду за місцем вашої реєстрації.
До позову необхідно буде додати такі документи:
копію вашого паспорта та ІПН;
копію свідоцтва про народження дитини;
Довідка з місця проживання;
Довідка про доходи;
докази, що свідчать про необхідність стягнення аліментів на вашу користь (наприклад, чеки на лікування, придбання медикаментів, довідка про стан здоров’я, чеки про оплату комунальних, показання свідків та ін.).
Розглянувши ваше заяву і вислухавши думку відповідача, суд, виносить рішення про стягнення аліментів, яке вступає в силу на 10 день з моменту його проголошення.
Разом з рішенням суду, ви також отримуєте виконавчий лист. Після чого з цими документами вам необхідно звернутися до виконавчої служби для того, щоб почати стягнення аліментів.
ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД СПЛАТИ АЛІМЕНТІВ БАТЬКАМ
У Сімейному Кодексі України вказані норми, коли дитина не зобов’язаний оплачувати ні аліменти на батьків ні додаткові витрати.
Єдиним випадком, коли у дитини не виникає обов’язку утримувати своїх батьків, є позбавлення їх батьківських прав, які так і не були відновлені (ст. 202). Якщо ж батьківські права були відновлені, то дитина повинна піклуватися про своїх батьків.
Крім того, відповідно до статті 204 зазначеного Кодексу діти можуть бути звільнені від обов’язку утримувати батьків та від обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо в суді буде встановлено, що батьки ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків. У виняткових випадках суд може стягнути з дітей аліменти на строк не більше трьох років.
Встановлені санкції за невиконання батьками своїх обов’язків по відношенню до дітей вказують на взаємний характер аліментних правовідносин між батьками і дітьми, тому при винесенні рішення суд буде враховувати колишнє поведінка батьків по відношенню до дітей.
Щоб суд прийняв рішення про звільнення дитини від сплати аліментів і додаткових витрат, дитині необхідно буде в суді довести винна поведінка батьків, пов’язане з їх ухиленням від виконання батьківських обов’язків, тобто свідоме нехтування своїми обов’язками.
Під поняттям «ухилення батьків від виконання своїх обов’язків» розуміють:
відсутність турботи про фізичний розвиток дитини (батьки не забезпечували дитини необхідним харчуванням, медичним доглядом та лікуванням, що негативно вплинуло на його фізичний розвиток як складову виховання);
відсутність турботи про духовний розвиток дитини, його навчанні та підготовці до
самостійно і (батьки не сприяли засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, не надавали дитині доступ до культурних та інших духовних цінностей, не створювали умов для отримання нею освіти, не виявляли інтересу до її внутрішнього світу).
При цьому не має значення, батьки ухилялися від виконання всіх своїх батьківських обов’язків або тільки їх частини.
Невиконання батьківських обов’язків внаслідок якого-небудь важкого захворювання (крім алкоголізму або наркоманії) або з інших незалежних від них причин не може бути розцінено як винна поведінка.
При наявності виняткових умов, якщо судом буде встановлено факт ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов’язків, суд може стягнути з дітей аліменти. До таких винятковим умовами можуть бути віднесені: повна відсутність у батьків будь-яких засобів для існування, важка хвороба, високий матеріальний рівень дитини, щире розкаяння батьків. Разом з тим закон встановлює граничний трирічний термін для стягнення аліментів з дітей на утримання батьків.